Ну насправді воно потрібно усім пані.
Інакше після 40 цей інстинкт буде шукати вихід - і у пані з'явиться кіт... чи два... чи вісім... або й взагалі - пані стане вуличною кошатницею. Такий собі варіант, погодьтесь.
Але я хочу запитати: чи заважає материнство пані? Чи готова пані чимось у своєму житті жертвувати заради материнства?
Я одразу дам свої відповіді на ці питання: нічим жертвувати не потрібно; і ні, материнство не заважає нічому.
Я знаю чимало прикладів: успішні мами-бізнеследі, мами-спортсменки (до речі, почати тренуватися можна і після 30 - і досягати колосальних результатів), мами-красуні, мами-художниці.
Моя первісточка з'явилась у мене на четвертому курсі універу.
Навчання я не покинула, на заочку не перевелась, диплом ми писали, захищали і отримували разом з донькою.
Друге малятко з'явилось через майже 4 роки.
З ним я отримувала водійські права і з головою поринула в абсолютно нову область айті, де довелося починати все з повного нуля.
Пішла в басейн, навчилась правильно плавати.
Діти ростуть, з'являється більше часу і можливостей: відвідувати театри, концерти, кіно, вчити щось нове. Тобто, робити все те, що я робила до цього. Але ...
Але з'являються також додаткові можливості. Можна робити те все разом з дітьми. І це набагато цікавіше. Ти заново пізнаєш світ. Починаєш бачити деякі речі очима дитини - це дуже цікаво.
А ще! Ще це неймовірне відчуття, коли малята висловлюють свою безумовну любов так, як вміють вони. І ти розумієш, що твоє життя проходить не просто так, що ти мама і з материнством ти отримала цілий новий світ.
Якщо чесно, я пишу цей пост трохи на емоціях після вчорашнього, коли в лікарні біля мами я мала час скласти думки разом.
А розкажіть про себе. Розкажіть свої думки.
Інакше після 40 цей інстинкт буде шукати вихід - і у пані з'явиться кіт... чи два... чи вісім... або й взагалі - пані стане вуличною кошатницею. Такий собі варіант, погодьтесь.
Але я хочу запитати: чи заважає материнство пані? Чи готова пані чимось у своєму житті жертвувати заради материнства?
Я одразу дам свої відповіді на ці питання: нічим жертвувати не потрібно; і ні, материнство не заважає нічому.
Я знаю чимало прикладів: успішні мами-бізнеследі, мами-спортсменки (до речі, почати тренуватися можна і після 30 - і досягати колосальних результатів), мами-красуні, мами-художниці.
Моя первісточка з'явилась у мене на четвертому курсі універу.
Навчання я не покинула, на заочку не перевелась, диплом ми писали, захищали і отримували разом з донькою.
Друге малятко з'явилось через майже 4 роки.
З ним я отримувала водійські права і з головою поринула в абсолютно нову область айті, де довелося починати все з повного нуля.
Пішла в басейн, навчилась правильно плавати.
Діти ростуть, з'являється більше часу і можливостей: відвідувати театри, концерти, кіно, вчити щось нове. Тобто, робити все те, що я робила до цього. Але ...
Але з'являються також додаткові можливості. Можна робити те все разом з дітьми. І це набагато цікавіше. Ти заново пізнаєш світ. Починаєш бачити деякі речі очима дитини - це дуже цікаво.
А ще! Ще це неймовірне відчуття, коли малята висловлюють свою безумовну любов так, як вміють вони. І ти розумієш, що твоє життя проходить не просто так, що ти мама і з материнством ти отримала цілий новий світ.
Якщо чесно, я пишу цей пост трохи на емоціях після вчорашнього, коли в лікарні біля мами я мала час скласти думки разом.
А розкажіть про себе. Розкажіть свої думки.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.