неділя, 18 червня 2017 р.

Мандрівка. Трішки Аланії та гори Торос, Туреччина

Вітаннячка!

Друга наша мандрівка в Туреччині відбулась трішки по місту Аланія, далі в гори (як же ми пропустимо гори :)).

Аланія - місто в провінції Анталії - було засноване на півострові і спершу називалось Коракесіон.
Певний час тут жили пірати.
Згодом піратів примусово виселили, а місто разом з півостровом давньоримський воєначальник Марк Антоній подарував Клеопатрі, яка активно взялась юзати деревину кедрових лісів.
Після римської епохи почалась епоха Візантії, а місто змінило назву на Калонорос.
Місто було ласим шматком, тому його постійно завойовували.
В ХІІІ столітті місто переіменовують на Алайє.
В 1935 році місто отримало сучасну назву Аланія.


середа, 14 червня 2017 р.

Мандрівка. Памуккале та Ієраполіс, Туреччина

Вітаннячка!

Перша наша мандрівка в Туреччині відбулася в античне місто Ієраполіс Фрігійський та до джерел Памуккале.

понеділок, 12 червня 2017 р.

Середземне море, Туреччина. Трішки про все.

Вітаннячка!

Після гір ми відігрівалися на сонечку біля моря (ще б пак, три дні ходити по горах в мокрих черевиках).
Попрямували у невеличке поселення Тюрклер (Türkler), округ Аланія, провінція Анталія на березі Середземного моря.
(з висоти літака)

неділя, 4 червня 2017 р.

Салют, літо :)

Вітаннячка!

Відпочивати добре, наше в іншому житті :) але час повертатися у свій вимір :)

За два тижні моєї відсутності стільки всього накопичилось читати! Ви добряче працювали, поки я відпочивала :)
Обіцяю всіх перечитати з часом, нічого не пропущу :)

Також розповім вам про наші морські пригоди :)
Усім гарного літнього настрою!

п.с. Два леви - білий і засмаглий :)
п.п.с. Це я вже вдома :)

субота, 20 травня 2017 р.

Мармароси. Загальне. Невипадкові випадкові знайомства

Вітаннячка!

Вам часто трапляються випадкові знайомства?
Я не спішу впускати когось незнайомого у своє життя. Таке буває дуже рідко.
Але трапляється так, що заводиш розмову - і комфортно, і хочеться продовжити.

А взагалі я вважаю, що знайомства зовсім не випадкові - чомусь ці люди з'являються в нашому житті, з якоюсь метою.

Дорогою до Рахова нам трапилась в купе пані.
Пані вже літня, 70 точно є.
Але пані дуже активна. Вона подорожує, читає блогерів і дивиться влогерів на ютубі, має аккаунт в інстаграмі і викладає туди свої фотки, спілкується вайбером.
Такий собі струс у сприйнятті старшого віку. Невеликий розрив шаблону. І кілька думок про те, як би то собі в такому віці не прирости до грядок :)

В поході ми виявились найстаршими.
Дехто до самого закінчення звертався до нас на Ви :)
Загалом спілкування було легким і невимушеним. І дуже цікавим та різноманітним: десь відвертим, десь кумедним, трішки серйозним і зовсім не айтішним.

Гори - то моя любов з першого погляду. В Карпатах вже давно лишилось моє серце.
Вони допомагають впорядкувати думки, увійти в повну гармонію із собою. Абсолютне збагойствіє :)

На цій дзеновій ноті я переходжу до другої частини моєї відпустки - морської :)
Усім гарного настрою! Зустрінемося вже влітку.