Один день зі мною. 4 листопада

Вітаннячка!
Запрошую вас знову провести зі мною день 
Це буде субота, 4 листопада.
Субота - то є день, коли моя активність трохи більша за "на роботу і з роботи".
Тож йдемо!

Дорогою по сина з шахів нам трапились голуби. І дуже цікаво було зловити самі лише крила, наче в янгола (це голуб якраз злетів вниз):

А це наша ратуша - ота із зеленим годинником. І пам'ятник Корольову, я його вже показувала з іншого ракурсу. А взагалі це - Майдан Рад - бо тут знаходяться міська рада та обласна.

Біля обласної ради нещодавно відкрили пам'ятник героям - Герої не вмирають. Вночі він світиться, кажуть. Але в ту пору я ще не бачила його. Поки :)

Забрали сина з шахів, погодували і відправили в басейн тренуватися.
Гуляємо далі - по доньку. Вона вчиться в комп'ютерній академії - пари лише в суботу, нам підходить тільки такий графік.
Гарне графіті академії ШАГ:

Забрали, прогулялися вулицею Михайлівською. На будівлі міськради, де зелений годинник, тільки з іншої сторони, можна бачити барельєф із гербом Житомира та роком заснування міста.

Поки донька наминає бутери з чаєм, я взяла кавусі :)

Капучіносердечок вам для настрою :)

Тут трохи пройшло часу.
Відправили доньку в басейн тренуватися - вона спортсменка, плаває кожного дня.
Зустріли сина, висушили, підгодували і напоїли теплим чаєм.
І пішли бульваром до зупинки.

На початку Старого бульвару стоїть пам'ятник Олександру Сергійовичу Пушкіну. Він тут уже 117 років прикрашає початок бульвару. За свій вік трохи й пережив пригод.
У 1919 році помер найближчий товариш пана Щорса. За його передсмертним бажанням він був похований не на кладовищі, а під самим пам'ятником Пушкіну, та ще й у труні, перепрошую, нещодавно померлого барона де Шодуара. Правда, недовго вдалось йому там полежати - рівно наступного дня Житомир був визволений від більшовиків і все неподобство виправлено.
Другий прикрий випадок стався через 22 роки, коли місто було окуповане солдатами Вермахту. Вони - солдати - виконували наказ і зносили всі пам'ятники комуністичним діячам. Тільки вони щось не признали великого поета, от і опинився він в кучі карлівмарксів. Вночі хтось сміливий стягнув його бюст, сховав, а знайшли його і повернули на постамент після визволення міста.

Далі у мене виникло бажання відвідати бутічок Jasmin - це український виробник дуже гарної білизни. Ну бажання насправді виникло кілька днів тому, а час його реалізувати знайшовся саме зараз :)

Без покупок я не лишилась :)

За торгівельним центром прикрасили стовп у вигляді ялинки - дуже атмосферненько.

А на зупинках у нас поставили електронні табло із часом очікування транспорту - це зручно!
Наш тролейбус номер 3 приїде за 2 хвилинки.

Дякую за компанію! Ще зустрінемось :)